Вплив зубної пасти на стан зубів У наших зубів є три основних вороги: — це наліт, в якому живуть та плодяться мікроорганізми, котрі й руйнують зуби; — цукор, котрий не лише є поживою для мікроорганізмів, але й допомагає зубному нальоту міцніше «приклеюватись» до наших зубів; — нестача фтору, що є основною причиною виникнення карієсу. Отож хороша зубна паста повинна добре очищувати зуби від залишків їжі та зубного нальоту, не містити цукру й мати у складі фтор.
 Ворог мого зуба — мій ворог Основну очищувальну функцію в зубних пастах виконують абразиви, які фактично діють на зуби як чистячий порошок. Ефективність абразивних речовин певною мірою залежить від розміру їхніх часточок — чим він більший, тим ефективніше очищення зубів. Однак надто великі за розміром частинки можуть призвести до ефекту наждачного паперу й поступово стирати зубну емаль. Тому краще обирати зубну пасту, на якій вказується ступінь абразивності (RDA) — для чутливих зубів він має становити не більше 25 одиниць, для здорових зубів — до 100 RDA. Абразивом можуть бути кілька речовин — найчастіше ними є різні сполуки кремнію, зокрема діоксид кремнію. А от, як правило, дешеві зубні пасти, що місять одночасно фтор та абразив карбонат кальцію (простіше кажучи, звичайну крейду), ліпше не купувати. Хоч і шкоди від використання такої пасти не буде, але й користі не помітите, адже крейда нейтралізує всі корисні властивості фтору. «Смак» зубної пасти для багатьох є чи не основним критерієм її вибору — хоч практичної користі від нього немає. Однак «смак» зубної пасти може відчутно впливати на її вартість — часто пасти іноземного виробництва значно дорожчі за вітчизняні саме через використання дорогих смакових добавок. Оскільки в сучасних зубних пастах цукор не використовують, його замінником найчастіше є ксиліт, котрий не лише запобігає розвитку мікроорганізмів, але й здійснює профілактику карієсу. Щодо фтору — основного борця з карієсом, то до нього ставлення у стоматологів неоднозначне. Адже деякі сполуки фтору токсичні, тому їхній вміст у зубній пасті суворо обмежується: в дорослих зубних пастах має бути не більше 150 мг фтору та його сполук на 100 г пасти, у дитячих — не більше 50 мг/100 г. Перенасичення організму фтором може призвести до флюорозу — появи жовтих плям на зубах. Лікувальні зубні пасти - не для постійного користування Усі засоби можна поділити на чотири види: гігієнічні, лікувально-профілактичні, лікувальні та відбілюючі. Обирати певний вид пасти потрібно з огляду на стан зубів та ясен — якщо вони абсолютно здорові, то й ви можете користуватися будь-якою з гігієнічних паст, котрі лише чистять зуби та освіжають ротову порожнину. Якщо проблеми все ж є — зубна паста має містити компоненти, що допоможуть їх усунути. Багатьох людей турбують запалення та кровоточивість ясен, що може сигналізувати про початок розвитку пародонтозу. Як профілактику та лікування запалень ясен використовують пасти, що містять антибактеріальні компоненти — хлоргексидин («Лакалут Актив»), триклозан («Бленд-а-мед Компліт 7»), гексидін, метронідазол. Однак такими пастами не можна користуватися постійно. При тривалому використанні ці речовини порушують мікрофлору ротової порожнини, вбиваючи не лише шкідливі, але й корисні бактерії. До того ж «шкідники» можуть «звикнути» до ліків і перестати на них реагувати. Для щоденного використання ліпше вибирати пасти, до складу яких входять природні компоненти, що допомагають при запаленні ясен — наприклад, м’ята, меліса, кора дуба, ялиця, шавлія, ромашка, липа, прополіс та інші. При надмірній чутливості зубів слід користуватися пастами, що містять хлорид стронцію, нітрат калію, цитрат калію («Colgate для чутливих зубів»), а уповільнити процес утворення зубного каменю допоможуть пасти, що містять пірофосфати чи сполуки цинку. Якщо лікувально-профілактичну пасту можна «призначити» собі самостійно, то перед тим, як користуватися лікувальною зубною пастою, варто порадитися із стоматологом. Проте й лікувально-профілактичні пасти варто використовувати правильно — пасти для щоденного використання не повинні містити агресивних антибактеріальних компонентів (триклозан) чи активних відбілюючих засобів (перекис карбаміду), а їхня абразивність має становити за шкалою RDA в середньому 70-80 одиниць.
Чи може паста змінити колір зуба? На думку більшості стоматологів, відбілювальні пасти змінити колір зуба не в силі — насправді «відбілюючий» ефект досягається, як правило, завдяки максимальному очищенню і поліруванню поверхні емалі. Відбілюючі пасти можна поділити на дві групи — з підвищеним ступенем абразивності (понад 100 RDA) і ті, що містять перекис водню чи активний кисень. Перша група паст максимально очищує поверхню зуба навіть від найтоншого шару зубного нальоту, але це може призвести до стирання емалі, а отже, до подальшого руйнування зуба. Не дуже корисним для зубів є й хімічний вплив на них з боку другої групи відбілюючих паст — наприклад, перекис водню погано впливає на ясна, може розм’якшити емаль і навіть змінити колір деяких пломб. Якщо ж ви все ж вирішили перевірити ефективність відбілюючих зубних паст на собі, то користуйтеся ними не частіше двох разів на тиждень. Не варто користуватися відбілюючими пастами вагітним жінкам, дітям та підліткам, у котрих емаль ще повністю не сформувалася, і тим, у кого тонка, пошкоджена емаль чи карієс.
 Для дітей — лише дитячі зубні пасти Чищення дитячих зубів має свої особливості, адже малюки ще не дуже вміють це робити й під час гігієнічної процедури ковтають до 40% зубної пасти. Тому чистити зуби дорослими зубними пастами їм можна лише з 12-річного віку — навіть дуже корисні для зубів речовини можуть зашкодити, якщо ними щодня «харчуватися». До цих пір дітям потрібно купувати спеціальні дитячі пасти, котрі відрізняються від дорослих не лише назвою, але й складом: абразивність дитячих зубних паст є значно нижчою, також вони містять менше фтору або взагалі його не містять. Матеріал підібрано з наукових статей
| 
