Казка в гості завітала Ведучий. Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні у нас незвичайне свято. Його немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять казки.
Звучить пісня «Свято казки» Мені наснились білі роси, Птахи й співучі небеса, Зеленої трави покоси, Волошки сині у житах. Приспів: Там, за хмарами, за білими, За піснями лебединими, Там моє дитинство росяне Зорепадом промайне! Зорі з неба усміхаються, Мрії всі мої збуваються, Свято казки починається, Зачаровує мене! Співає батькова криниця І вишня мамина цвіте, І знов мені щоночі сниться Моє дитинство золоте. Учні розповідають віршики 1. Існує книг багато на землі. Вони цікаві, мудрі, гарні. Та кожен з нас, дорослий чи малий, Всяк казочку читати полюбляє.
2. Казка – це світ чарівний та незвичний,
Казка – це диво, сповнене краси.
Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
3. У казці звірі мову мають, Дерева розмовляють, мов живі. Добро і правда завжди зло долають, Тому і люблять казку діти всі.
4. Мудра казко, казко-чарівнице,
Ти даруєш ласку, вчиш ростить пшеницю.
Поведи нас за собою
В світ прекрасний і чудовий.
Казочко, казочко, ти приходь до нас,
Завітай любесенько у наш 3 клас.
5. В країну казок підемо я і ти, У казці всім цікаво побувати. Там вірних друзів можемо знайти, І з ними хочемо потанцювати.
6. Мабуть, знаєш ти, у світі є країна,
Де живуть Мальвіна й Буратіно;
Є країна, де мешкають вільно
Герцог Лимон та малий Цибуліно;
Ти про країну читав і таку,
Де дівча квітку мало одну,
А з пелюстків аж сім побажань
Квітка виконала всі без вагань.
7. Наша ж країна – то є чарівна: Казкарією зветься вона. Казкові герої там дружно живуть, До тебе у гості завжди всі прийдуть, Лишень ти поклич їх, книжки прочитай, Про них із задоволенням розповідай!
8. Ми в чарівний ліс підемо,
Казку в лісі ми знайдемо.
Кругом себе повернись,
Казко, де ти? Нам з’явись!
9. Сьогодні ми казку сюди запросили, Щоб бачити казочку, слухать гуртом, А казка в завії десь там заблудила. Давайте її погукаєм разом!
Всі. Казко, казко, приходь до нас!
Казка Вітаю вас, дорослі і малі, Від всіх казок низенький вам уклін. Я – казка мудра. Хочу вам сказати, Що кожен з вас мене повинен знати, Бо, кажуть, казка вчить на світі жити Та правду й волю завжди боронити.
- Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а із своїми друзями казковими героями. Ми підготували для вас виставу. Щоб потрапити на неї, ви повинні довести, що любите і знаєте казки. - Я читатиму уривки з казок, а ви будете відгадувати назву казки. Готові?
Вікторина «З якої казки?»
1. «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…»( «Ріпка»)
2. «Я не пила , я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…» («Коза-дереза»)
3. «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» («Курочка Ряба»)
4. «Уліз ведмідь – семеро стало…» («Рукавичка»)
5. «Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику…» («Лисичка та Журавель»)
6. «Котику-братику, несе мене Лиска
По каменю-мосту на своєму хвосту,
Порятуй мене!» («Казка про Котика і Півника»)
7. -А чи знаєте з якої казочки ці слова: "Битий небиту везе". («Лисичка-сестричка та вовчик-братик»)
8. -А що це за казочка: "Ото Івасик як підріс трішки, став просити батька..." («Івасик-Телесик»)
9. Я – бичок-третячок,
Смоляний в мене бочок.
Із соломи дід зробив
І смолою засмолив. («Солом’яний бичок»)
10. Спекла його бабуся
Із борошна й яєць.
Такий він гарний вдався-
Ну просто молодець!
Кругленький, рум’яненький,
Веселий і меткий.
Та тільки втік із дому,
Попав у ліс густий. («Колобок»)
- Молодці. Гарно знаєте казки. Ви справились з завданням, то ж зустрічайте першу казкову красуню – Бабуня-Ягуня. Баба-Яга Пісенька Баби-Яги Я красуня лісова, знають мене всі, Я ж літаю на метлі, швидше за таксі, Хоче гарно танцювати з дітками Яга, Та кульгає, шкандибає кістяна нога.
Будуть танцювати ніженьки мої, Пісеньку співати весело мені.
- Я Баба-Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я! - Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється. Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишатися в стороні, бо дуже-дуже люблю казки, особливо казочку про отого кругленького, рум’яненького, смачненького…та ж про того, хто від баби утік… Як же його звуть? (Діти підказують) - От і гарно, от і чудово! Я ж думала, що ви нічого не знаєте…А читати вмієте? А писати? А малювати? - Якщо так, то проведемо маленький конкурс «Намалюй Колобка». Для цього мені потрібно вибрати трьох учасників. - Раз, два, три, Колобка малюєш ти! (Учасники із заплющеними очима малюють Колобка. Перед цим їх тричі повертають навколо себе) Казка. Бабуню-Ягуню, сідай, відпочинь, подивись концерт. А ви, друзі, зустрічайте ще одну красуню – Червону Шапочку. Зараз ми розкажемо про її трагічну історію, яка на щастя добре кінчається. Заходить Червона Шапочка з кошиком в руках. Червона Шапочка. - Привіт усім! Я дуже рада, що мені вдалося потрапити до вас на свято. Крім вітання, я приготувала для вас вікторину «Чарівний кошик». - У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви говоритимете, в якій казці вона зустрічається. (Яйце, ключ, тарілка, солома, пір’я, черевичок, рукавиця.) - Молодці, казки знаєте. А тепер всідайтесь зручненько і слухайте гарненько. Прийшла, нарешті, довгождана мить: Герої казки нас усіх вітають. Чарівна музика тихесенько звучить, І казка перед нами оживає.
Ведучий Хочу вам розповісти, Що було, де, з ким, коли? Тому сядьте всі рівненько, Й слухайте нас всі гарненько.
Звучить пісня «Мамо, ти мене у казку запроси»
Полюбляю вечорами я не просто засинать, Я прошу своєї мами якусь казку зачитать. Закриваючи я очі, прислухаюся до слів. Скоро прийде фея ночі та моїх солодких снів.
Приспів: Мамо, ти мене до казки запроси. Мамо, скільки у тобі краси. Мамо, поведи у світ дитячих мрій, І своєю ласкою зігрій.
Казку розпочне матуся - і усмішка на лиці. Я із ніжністю дивлюся в її очі-промінці. І заграють струни серця, і так солодко мені, Бо ти мудрості озерце, ти найкраща у житті.
Ведуча Якось Дід старий по дрова в ліс ходив, Та й у лісі рукавичку загубив. Бігла лісочком тим Мишка маленька, Бачить: лежить рукавичка старенька. А вже настала холодна зима, А в Мишки ні хатки, ні нірки нема.
(Під музику вбігає Мишка, тремтить від холоду.) Мишка Вже прийшли зимові дні – Треба щось робити.(Помічає рукавичку.) Хатка буде тут мені, В ній я буду жити.
Автор Ось і живе там Мишка-шкряботушка. Коли це скаче Жабка-скрекотушка.
(Під музику стрибає, бачить рукавичку, питає). Жабка Хтось там є, чи нікого нема?
Мишка Я Мишка-шкряботушка. А ти хто?
Жабка А я Жабка-скрекотушка.
Пусти мене в хатку – Будемо разом жити, Разом працювати, Та удвох дружити. (Заходить до рукавички)
Автор Живуть спокійно в рукавиці І день, і другий, мов сестриці. Стрибає по снігу якось Зайчик довговухий. Замерз. Побачив хатку та й постукав.
(Стрибає під музику, зупиняється, тре лапки, переступає з ноги на ногу. Стукає в рукавичку.) Зайчик Хоч і шубку теплу маю, та мороз цей відчуваю. Де б це лапоньки погріти, де б тепло тепер зустріти?
В рукавиці хтось є чи нема? Бо мене застудила зима! (Кашляє). Вуха замерзли, Захололи і ноги – В рукавичці б мені Відігрітись трохи…
Звірята - Я Мишка-шкряботушка. - Я Жабка-скрекотушка. А ти хто?(Разом)
Зайчик Та я ж Зайчик-побігайчик. Пустіть мене в хатку, Будемо разом жити, Разом танцювати, Та утрьох дружити.
(Зайчика пускають) Автор Дружно так живуть – усі працюють. Хоч зима надворі – не горюють! Раптом Вовк біжить. Замерз. Від холоду дрижить.
(Під музику по залу потюпцем біжить Вовк, дмухає на лапи. Помічає рукавичку і зупиняється) Вовк Ох і змерз я дуже-дуже, бо морозець дошкуляє, Моя старенька кожушина чомусь мене не зігріває! (Помічає рукавичку. Стукає). В рукавичці хтось є чи нема? В лісі бродить сувора зима.
Звірята (з рукавички) - Я Мишка – шкряботушка. - Я Жабка – скрекотушка. - Я Зайчик – побігайчик. (Разом ). А ти хто?
Вовк Та я ж Вовчок, сірий бочок. Пустіть мене до себе, Лякатися не треба, Будем в мирі разом жити, Працювати і дружити.
(Вовка пускають. Всі сідають і читають книжку) Автор А зима все сніжку підсипає… Білим землю, дерева вкриває. В кучугурах нелегко ходить. Ось іде ледве-ледве Ведмідь…
(Під музику, перевалюючись, іде Ведмідь, не втримується, падає на чотири лапи, піднімається іде далі. Зупиняється перед рукавичкою). Автор Важко лапами переступає, Бачить рукавичку, та й питає:
Ведмідь Яка тепла рукавичка тут лежить, Тож зимою в рукавичці можна жить. (Стукає). Хтось неначе там шепоче, А мене пускать не хоче.
Ведмідь Ох і злюща настала зима! В рукавичці хтось є чи нема?
Звірята (з рукавички) - Я Мишка – шкряботушка. - Я Жабка – скрекотушка. - Я Зайчик – побігайчик. - Я Вовчок, сірий бочок. (Разом ). А ти хто?
Ведмідь Я Ведмідь волохатий, Пустіть мене до хати. Будем разом жити, Працювати і дружити.
(Ведмедя пускають. Дають йому бочечку з медом, він ласує). Автор Бігла тим лісом красуня Лисичка. Бачить лежить на снігу рукавичка.
(Під музики легко і красиво біжить Лисичка. Зупиняється ) Лисиця Хто живе в цій рукавиці? Відгукніться до Лисиці.
Звірята (з рукавички) - Я Мишка – шкряботушка. - Я Жабка – скрекотушка. - Я Зайчик – побігайчик. - Я Вовчок, сірий бочок. - Я Ведмідь волохатий. (Разом ). А ти хто?
Лисиця Я руда, низького зросту, Хитра я і довгохвоста. На курей я вельми ласа, В них таке смачненьке м’ясо. Вовку-брату я сестричка, А зовуть мене Лисичка. Буду вам допомагать, Можу щей пісень співать. Пустіть мене до рукавички. (Лисичку пускають).
Автор Дружно так живуть, усі працюють, Хоч зима надворі – не горюють! Зайчик носить дрова. Вовчик їх рубає, А Жабка лопатою сніг розгрібає. Лисичка хату прибирає І пісню весело співає. А Мишка у печі борщу наварила І потім обідати всіх запросила. (Звірята працюють під музику) Працюють усі без утоми весь день, А потім співають веселих пісень.
(Звірята заходять до рукавички. Дискотека «Арам зам, зам». Звірята показують рухи – танцюють усі. Втомились. Попадали на стільчики) Автор Якось близько Сорока літала, На весь ліс вона скрекотала, Про те, що дужче сонце пригріло І надворі потепліло. Що вже тане кругом сніг і лід, І до лісу іде знову Дід.
Мовляв, ідуть удвох з Буянком Шукати рукавицю ранком. Пес Буянко винюхує слід, А за ним уже ступає Дід.
(З лісу виходять Дід і пес Буян. Буян нюхає, відшукуючи слід, і приводить Діда до рукавиці). Дід Добре, що у ліс прийшли, Рукавицю тут знайшли.
(З рукавиці виходять звірята, дякують Дідові за його рукавичку, яка лютою зимою була їм за хатку). Звірята Тепло нам було зимою в рукавичці І ми кажемо: «Спасибі», як годиться!
Дід І я радий, що без діла не лежала, І усіх вас рукавиця зігрівала. Тож на згадку про зустріч такую, Всі давайте разом затанцюєм.
(Звірятка танцюють навколо Діда. Обнімаються, прощаються і розходяться. На галявині залишаються Дід і Буян). Дід (до Буяна) Допоміг рукавицю знайти мені, друже. Тож за це, мій Буяне, тобі вдячний я дуже. Ми ходили по лісу з тобою немало, Тож приймай скибку хліба то ось шматок сала.
(Сідають на пеньок і їдять) Автор Рукавичку знайшли, На галявині спочили Та додому пішли. Наша казка скінчилась.
(Дід і Буян встають і йдуть) Якби не казка, хто б і знав, що стільки є чудес на світі. І хто б завісу відкривав у світ, в якому грають діти.
Звучить пісня «Казки мої улюблені»
Ось книжечка маленька, в ній - схованка чудес. Там виріс біб великий аж до самих небес. Рій казочок веселий живе на сторінках. Я скарб такий чудовий тримаю у руках.
П р и с п і в (двічі): Казки мої улюблені, улюблені казки. Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.
Ось їде Попелюшка в кареті з гарбуза І роги наставляє Коза їй Дереза. Юнак Котигорошко врятує цілий світ, Царівна-несміяна усіх нас розсмішить. П р и с п і в (двічі).
Ось море синє-синє, там - рибка золота І біла скатертина чарівна, непроста. Тікає від бабусі маленький Колобок. Замовкли всі звірята - напевно, близько вовк. П р и с п і в (двічі). Ведуча. А тепер, Казочко, ми тобі покажемо, як наші діти люблять не тільки українські казки, а й пісні Діти інсценують пісню «Варенички»
Ведуча. А ще вміємо жартувати 2. «Лист» - Смішинка
Петя Коржик той, що ходить до третього класу, Листа в село накарлякав дядькові Панасу. —Добрий день вам любий дядьку, я ходжу до школи, Ми чули, що ви на тім тижні свиню закололи. Ми вас просимо у гості мама, я і тато, І всі разом на вокзалі будем зустрічати. На пероні між людьми я вас перший побачу, Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу.
3. «Ведмежатко» - смішинка Будить мама ведмежатко Будить мама ведмежатко Рано навесні: - Прокидайсь, моє малятко, Вже розтанув сніг! Вже птахи давно щебечуть, Уставай, сонько! – Мама штурхає за плечі, Та мовчить Мишко… - Що ж, - зітхнула сумно ненька, - Ох, біда, біда! Буду я тепер, бідненька, Їсти мед сама. - Зачекай! – Мишко підскочив, - Вже біжу, біжу! Лиш візьму велику ложку – І допоможу!!!
4. «Антошка» - пісня-інсценівка
5. «Том і Джері» - смішинка Я сиджу в кімнаті тихо, Мов немає мене вдома. Що там сталося за лихо? Це ж мультфільм про Джеррі й Тома. Я не можу відірватись Від екрана ні на мить. Кіт і мишка вміють гратись, Різні капості робить. І мені давно відомо, Це підтвердить вся сім´я, - Я люблю найбільше Тома, Бо вреднющий він, як я.
6. «Два веселих гуся» - пісня-інсценівка
Казка. От і настав час повертатись мені в своє королівство, а ввечері, коли будете лягати спати, ми знову зуcтрінемось. До зустрічі!
Пісня «Ми любимо вас, наші рідні» Цю пісеньку вам, вам ми заспіваєм, Хай лине вона у цей час. Ми любимо вас, наші рідні, За те, що ви любите нас Приспів. Ніколи не згасне той вогник, Хай бавить минають роки, Для вас ми завжди будем рідні, Маленькі такі малюки. Ми сонечко вам, вам ми намалюєм, Хай гріє воно повсякчас, Ми квіти ці вам подаруєм, За те, що ви любите нас. - Давайте, діти, попрощаємось дружно з Казкою і запросимо наших гостей переглянути виставку ілюстрації до казок, які ви підготували. Дякуємо всім за увагу!
| 
