День друзів природи Лінійка «Земля – планета, на якій я живу» Ведучий. Сьогодні ми зібрались, щоб поговорити про те довкілля, той куточок природи, у якому живуть люди, тварини, рослини. Ведуча. Усі ми живі творіння природи на планеті, її живі мешканці і нам необхідно берегти свою Землю, бо вона така одна, і ніхто не знає чи є ще якась планета, де процвітає життя, подібне на наше. А людина – розумна істота, наділена великими можливостями, тому на неї покладаються великі надії у збереженні свого довкілля. Учень 1. Є у Космосі зорі великі й малі,
Є холодні й гарячі планети.
Я – Людина! Живу на казковій Землі
І пізнати всі мрію секрети.
З чого зроблена наша планета жива?
Таємниці я хочу відкрити.
І чому є повітря, вода і трава –
Всі умови для того, щоб жити?
Учень 2. Світ загадка лежить під ногами у нас:
Форму кулі Земля наша має.
Твердь земна розділилась на материки.
Їх є шість. І цікаво усюди!
Серед вод острови і малі острівки,
Та не скрізь можуть вижити люди.
В Антарктиді мороз, люди там не живуть,
Та й повсюди загрози існують.
Землетруси й вулкани планету трясуть,
Урагани й цунамі руйнують.
Учень 3. На ґрунтах все росте, там мурашки й кроти,
Є личинки й твариночки дрібні.
Ґрунт життя всім рослинам й тваринам дає,
Речовини поживні він має.
Є повітря у ґрунті, волога там є
І від холоду він захищає.
Добуваєм корисні копалини ми,
Ростимо хліб, дерева і квіти.
На планеті Земля ми звемося людьми
І вчимося в природі цій жити.
Ведучий. Але природа планети не лише гарна і корисна, але й дуже тендітна і вразлива. І ставитися до неї треба дуже бережно і дбайливо. Адже людина назвала себе господарем планети, тому на ній лежить відповідальність за її збереження. Ведуча. У природі все взаємопов’язане одним ланцюжком. І варто розірватися йому. Як почнуть зникати рослини й тварини, а згодом може загинути і сама людина. Багато мільйонів років тому жили на Землі гігантські динозаври. А тепер їх нема, і люди знаходять одні лиш кістки. Ведучий. Так само колись жили велетенські мамонти, які також зникли. Вчені вважають, що причиною їхнього зникнення можуть бути природні катаклізми, які виникли від того, що в Землю врізався великий метеорит і природа на планеті різко змінилася. Можливе і таке припущення, але цього точно ніхто не знає. Ведуча. Знають зараз усі люди, що природу треба охороняти. Адже і людина свого часу винищила багато тварин і рослин, яких уже ніколи більше не буде на планеті. Не так давно жили на Поліссі велетенські тури, але нині їх уже немає, і лише згадка залишилася у назвах річки Тур’я та містечка Турійськ. Зникло й багато інших тварин з вини людини. Ведучий. Від людської діяльності залежить доля нашої планети. Адже тварина вбиває стільки здобичі, скільки вона може з’їсти за один раз, а людина – скільки хоче або скільки зможе. От і винищила вона свого часу чимало тварин і рослин. Тому треба бути дуже обережним і добрим стосовно природи, щоб зберегти і примножити те, що залишилося. Ведуча. А це нелегко. Бо ми також є частинкою природи і нам без неї аж ніяк не обійтись. Не зможемо прожити ані хвилини без повітря, а також без води і їжі. Бо ми також живі у нашому довкіллі і нам потрібне чисте повітря, прозора і чиста вода, екологічно чиста їжа. Учень 4. Нам без природи не прожити –
Це сонце й небо голубе.
Вода, земля, повітря, квіти –
Все, що оточує тебе.
Дерева, луг, ріка глибока,
Мале джерельце і струмок.
Низовина й гора висока –
Це все довкілля, мій дружок!
Сади і хати, міста і села,
Звір, пташка і жучки малі,
Всі звуки й пісенька весела
І люди, що на цій Землі.
Це все довкілля, це природа,
Частинки й ми її малі.
Потрібне нам життя й свобода,
Щоб вік прожити на Землі.
Ведучий. Сьогодні ми присвятимо день тому, щоб навчитися любити і цінувати природу, бережно до неї ставитись .На кожній перерві на вас чекає цікаве завдання, яка треба виконати, щоб перемогти.
Перша перерва Майстер-клас по виготовленню годівниць для птахів
Учні старших класів разом з молодшими школярами виготовляють годівниці із підручних засобів (пластикові пляшки, коробки та ін.)
Друга перерва Вікторина для учнів 3 класів
Змагаються 2 команди із учнів різного віку. Для обговорення дається час, відповідає учень за дорученням команди. Перемагає команда, яка набрала більше балів.
1. Шишкарі взимку прилітають до... (ялини, сосни). 2. Синичка полюбляє...(насіння, сало). 3. Ця рослина з ніжними рожевими квіточками цвіте на початку осені і дає назву місяцю. (Верес) 4. Який птах добро людям дає, щастя несе? (Лелека). 5. Яке дерево восени не скидає листя? (Ялина, ...) 6. Чому не всі птахи відлітають одночасно? ( Наявність корму) 7. Яке дерево квітує першим, а яке останнім? (Вільха, липа). 8. Чому заєць узимку гризе кору осики, адже вона гірка? (Кора осики містить 10% жиру). 9. Чому восени жаби ховаються, стають малорухомими? (Зникають комахи – основний корм жаб). 10. Якого числа весняне рівнодення? (21 березня). 11. З якого боку дерева більше моху? 12. Чому взимку йде сніг, а не дощ?
Третя перерва Конкурс малюнків «Ми вивчаємо Червону книгу»
Обране журі розглядає виставку малюнків учнів 1-4 класів, підготовлену завчасно. Тему конкурсу було оголошено за кілька днів: намалювати тварину з Червоної книги і підготувати коротку розповідь-захист про неї.
Засідання клубу «Любителів природи»
Розв’язування кросвордів (Зашифроване слово – назва тварини, занесеної до Червоної книги України). Старшокласники керують розв’язуванням кросворду, а потім розповідають про тварину, назву якої відгадали.
Кросворд 1
1 ш и ш к а 2 л и п а 3 к а ж а н 4 к в і т к а
1. Полюбляє їсти білка. 2. Дерево, яке цвіте останнім. 3. Не птах, а шкіряні крила має. 4. З чого бджоли нектар збирають?
ШПАК РОЖЕВИЙ Поширення. Відома одна постійна гніздова колонія на Керченському п-вi (г. Опук; вперше описана 1950 р.). Спорадичні гніздування зареєстровано у Полтавській обл. (1925 р.), на узбережжі Азовського м. (мис Казангiп, 1934 р.), в Арабатській зат. та в Криму (мис Тарханкут, 1948 р.). На прольоті зустрічається на Пд. України, зокрема в Запорiзькiй обл. та районі Сиваша. Ареал охоплює Пд.-Сх. Європу, Пд.-Зх. Сибір, Малу i Серед. Азію; зимує птах на Пд. Малої Азії, в Пакистані, Iндiї та на о. Шрі-Ланка. Місця перебування. Населяє відкриті сухі місцевості з урвищами, скелями, купами каміння, часто зустрічається в антропогенних ландшафтах. Гніздиться переважно в гірських місцевостях на кам`яних осипищах або вапнякових урвищах з сотовою формою вивітрювання. Основні кормові біотопи - відкриті цілинні ділянки та лісосмуги. Чисельність. На г. Опук 1950 р. гніздилось 750 - 1000 пар, 1970 р.- приблизно 2,5 тис. пар, 1978 - 79 рр. птахи не гніздились, 1983 р. - 4 - 4,7 тис. пар, 1986 - 87 р.- бл. 2 тис. пар. В ін. місцях чисельність гніздових птахів значно менша (Полтавська обл.- 300, мис Казантіп - 500 особин). Причини зміни чисельності. Недостатня кормова база, інтенсивне розорювання земель, випасання овець поблизу колоній шпака рожевого, наявність природних ворогів - лисиці, куниць, полозів. Особливості біології. Перелітний птах. До місць гніздування з`являється у 2-3-й декаді травня. Гніздиться дуже щільними колоніями, не виявляє агресивності щодо сусідів. У кладці (травень - червень) 4 -б яєць. Пташенята вилітають з гнізд на поч. липня.
Кросворд 2
1 м е д 2 п р о л і с о к 3 д у б 4 я б л у к о 5 к а в у н 6 к о р а 7 г і л к а
1.Продукт, який виробляють бджоли. 2.Перша весняна квітка. 3.Дерево. 4.Фрукт. 5.Найбільша ягода. 6. Одяг дерева. 7.До чого кріпляться листки дерева?
МІДЯНКА Поширення. По всій тер. України. Ареал охоплює Європу, Малу Азiю, Кавказ i Пн. Iран. Місця перебування. Сонячні галявини та узлісся листяних лісів (у Карпатах до 1380 м над рівнем моря), сухі схили ярів та балок з добре розвиненим трав`яним покривом, чагарником, виходи скельних порід у долинах річок, піщані дюни з ділянками лісу. Уникає сирих місць. Чисельність. Незначна. Зустрічається спорадично. Найбільша кількість - 4 особини на 150 м - спостерігалася 1978 р. (під час маршрутного дослідження) біля виходів скельних порід у Закарпатті. Причини зміни чисельності. Зменшення кормової бази внаслідок хімізації природного середовища та антропогенної зміни ландшафтів; безпосереднє знищення виду (мідянку помилково вважають отруйною). Особливості біології. Активна з квітня по вересень. Денна тварина. Сховища - в щілинах і тріщинах у скелях, порожнинах під камінням, норах ящірок та гризунів. Живиться переважно ящірками, деколи пташенятами та мишоподібними гризунами. Рухається досить повільно. Статевозрілою стає на 3-му році життя. Яйцеживородна. Шлюбний період у травні. В серпні - вересні народжує 4 – 19 малят. Не отруйна. Розмноження у неволі. Можливе.
Кросворд 3 1 п о л о н и н а 2 с о в а 3 г р у н т 4 к і ш к а 5 з а є ц ь
1. Луки у горах. 2. Нічний птах. 3. Верхній родючий шар земної поверхні. 4. Домашня тваринка. 5. Звір-боягуз.
НОРКА ЄВРОПЕЙСЬКА Поширення. Переважно у Львiвськiй, Закарпатській, Iвано-Франкiвськiй, Чернiвецькiй, Волинській, Рiвненськiй, Черкаській, Миколаївській, Херсонській, Одеській, Луганській та Донецькій областях. Ареал охоплює майже всю територію Європи. Зустрічається в Азії (зх. частина Зх. Сибіру). Місця перебування. Береги невеликих заплавних озер, річок, гірських потоків з добре розвинутою прибережною рослинністю. Чисельність. В Україні налічується бл. 1200 особин, найбільше - на Закарпатті і Передкарпатті - 600, на українському березі Кілійського гирла Дунаю - до 500. Бл. 100 тварин водиться у плавнях Дністра. Поодинокі особини зустрічаються у середній течії Сівер. Дінця, Псла, пониззі Дніпра. Причини зміни чисельності. Витіснення більш сильним видом - норкою американською. Вона є кормовим конкурентом, а також негативно впливає на репродуктивну здатність норки європейської, оскільки схрещування цих видів (часто відбувається в місцях їхнього спільного перебування) не дає потомства через загибель (резорбцію) ембріонів. У місцевостях, де норки американської немає, основною причиною зниження чисельності виду є знищення біотопів внаслідок осушення боліт, зарегулювання багатьох річок греблями ГЕС, що призвело до висихання плавнів і зникнення заплавних лісів, а також браконьєрство і ненавмисний вилов під час промислу ондатри. Особливості біології. Веде осілий спосіб життя; лише нестача їжі, замерзання або висихання водойм змушують тварин до міграції. Активна переважно у сутінках та вночі, за хмарної погоди - вдень. Для житла використовує прикореневі порожнини, старі нори водяних тварин, дупла дерев тощо. Добре плаває. Живиться рибою, жабами, раками, водяними комахами, молюсками, дрібними ссавцями, іноді птахами. Самка раз на рік (квітень - травень) після 40 - 43-денної вагітності народжує до 7 малят (частіше 3 - 4). Статевозрілою стає в 9 - 11-місячному віці. Цінний хутровий звір. Розмноження у неволі. Розмножується добре. Розводять на звірофермах. Заходи охорони. Охороняється у природних заповідниках (зокрема, в Луганському, Дунайські Плавні), Карпатському біосферному заповіднику, а також у Карпатському національному природному парку. Потрібно зберігати водно-болотні угіддя, населені норкою європейською, заборонити ондатровий промисел у Кілійському гирлі Дунаю; організувати інтродукцію розведених у неволі норок у водойми заказників Передкарпаття та Закарпаття; створити нові заповідники у верхів`ях річок Стрию та Дністра
Кросворд 4
1 ж у р а в е л ь 2 в у ж 3 к о р і н ь 4 с о н ц е 5 п л і д 6 а р т е р і я 7 Д н і п р о 8 м і л ь
1. Птахи, що несуть весну на крилах. 2. Плазун. 3. Чим рослина кріпиться у ґрунті? 4. Назва зірки. 5. Що з’являється після квітки? 6. Судина, по якій кров тече від серця. 7. Найбільша річка України. 8. Комаха, що живе у шафах.
ЖУК-ОЛЕНЬ, РОГАЧ ЗВИЧАЙНИЙ Поширення. Вся тер. України. Ареал охоплює Центр., Пд. i Сх. Європу, Пн. Африку. Місця перебування. Широколистяні та мішані ліси з домішкою дуба, ліси у передгір`ях Кримських гір та широколистяні ліси Українських Карпат, діброви та байрачні ліси. Чисельність. Майже повсюдно низька й далі скорочується. Причини зміни чисельності. Зменшення площ дібров та ін. лісів - природних місць перебування жука-оленя; обробка лісових масивів пестицидами. Особливості біології. Дорослі жуки з`являються у травні - липні Живляться соком з пошкоджених стовбурів дерев, переважно дубів, рідше - бука і берези. Невдовзі після парування самці здебільшого гинуть; відклавши яйця у дуплах дерев та пеньках, гинуть і самки. Розвиток личинок триває 5 - 6 років; у травні останнього року вони перетворюються на лялечок. Розмноження у неволі. Не проводилось. Заходи охорони. Не здійснювалися. У місцях виявлення жука слід зберігати властиві йому біотопи, зокрема, створювати ентомологічні заказники.
Підсумкова лінійка. Підведення підсумків. Нагородження переможців.
| 
