Тема. Український дитячий фольклор

Мета. Формувати знання дітей про усну народну творчість українського народу, вчити виділяти характерні особливості різних форм фольклору, поглиблювати уявлення дітей про влучність та красу рідного слова, виховувати інтерес до вивчення рідної мови, усної народної творчості.

Обладнання: Галас А.В., Фінько Г.М., Кондратенко Л.П. «Золоті перлинки» 4клас (хрестоматія для позакласного та позашкільного читання), виставка книг, запис колискової пісні, ілюстрації, картки для групової роботи.

- Діти, зверніть увагу на книжкову виставку.

- Які книжки з цієї виставки вам знайомі?

- Ким були створені ці твори?

- Як можна назвати всю цю творчість?

- Усну народну творчість прийнято називати фольклором (від англійський слів folk-lore, що перекладається як «народна мудрість», «народне знання»).

- Наш сьогоднішній урок присвячений українському фольклору. Усна народна творчість виникла за багато століть до того, як розвинулась писемна література. До неї увійшли твори різних жанрів: пісні, загадки, прислів’я, приказки, лічилки, жарти, мирилки, дражнилки, дитячі ігри, скоромовки, казки.

Кожен із цих жанрів має свої особливості, а всі разом вони складають духовну культуру наших предків, яку ми повинні вивчати. Бо недарма говориться: хто не знає свого минулого не вартий майбутнього. Урок проведемо  у формі усного журналу.

Сторінка 1. Українські дитячі пісеньки та ігри.

1. Колискові пісні.

1. Вступне слово вчителя.

- Українці - співучий народ. Споконвіку наші предки мали хист до співу. Ще змалку знали багато пісень. Послухайте запис пісні. (Звучить запис колискової.)

- Коли співає мама цю пісню?

- Як ви гадаєте, чому її називають «колисковою»?

- Як вона звучить? 

- Чи доводилось вам чути такі пісні? Хто є їх головним героєм?

- Лагідний материнський наспів сповнює дитячу душу любов’ю  до людей, до природи, до усього живого. Колись був такий звичай: колиску берегли, доки люди жили. Робили колиску із клена, ясена або калини, щоб діточки були дужими та співучими. Чіпляли колиску на мотузку, прикріплювали до стелі, та й гойдала мама колиску, співаючи пісні своєму малюкові. Свою любов і ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, здоровим, розумним мати вливала у спокійну мелодію, що відповідала ритму гойдання колиски.

- Які колискові пісні ви знаєте?

- Хто може проспівати колискову пісню?

2. Читання колискових пісень «Люлі, люлі, мій синочку», «Колискова», «А ти коте сірий», «Ой, ходила журавочка» по групах.

3. Бесіда за змістом колискової.

- Яке призначення колискової пісні?

- Назвіть пестливі слова, які є у піснях?

- Які бажання вкладає мати у слова колискової пісні?

- Слухає дитя колисанки, засинає та й з роками підростає.

2. Українські народні дитячі ігри.

- Народ підмітив «Як дитина бігає і грається, так їй здоров’я усміхається». Гра вносить радість у життя дітей, виховує спритність, кмітливість. Пограємось у гру «Зайчику, зайчику»

а) Читання правил гри.

б) Проведення гри.

3. Пісеньки-заклички.

Проводячи різноманітні ігри, водячи хороводи, діти звертаються до птахів, тварин, сонечка, дощику, співаючи пісеньки – заклички.

- Які заклички ви знаєте?

- До чого чи до кого звертаються у цих пісеньках?

Читання закличок «естафетою».

Сторінка 2. Кому – колядки, кому - щедрівки.

Прочитайте зашифровані слова.

рівщедки     лядкоки

(щедрівки, колядки)

- Колядка – старовинна різдвяна пісня. Колядники, заходячи в оселю, завжди запитували господарів, чи можна колядувати. Одержавши дозвіл, виконували колядку. (Проведення конкурсу на кращого колядника.)

- Які побажання висловлюють у колядках? 

- Які слова показують доброзичливе ставлення до господарів?

Останній день старого і перший нового року українці відзначали як свято Меланки і Василя. У щедрий вечір  готували багатий святковий стіл, який символізував щастя, добро, багатий урожай нового року. У цей вечір щедрували.

- Які щедрівки ви знаєте?

- Прочитаємо щедрівку «Щедрий вечір, а я йду».

а) Читання «ланцюжком».

б) Робота над змістом.

в) Читання в особах.

Сторінка 3. Золоті зернини народної мудрості.

Робота в групах.

Прочитайте речення, роз’єднуючи слова.

Прислів’я-короткийвлучнийвислв,якиймаєповчальнезначення.

Скоромовка–жартівливийвислівскладенийзіслів,важкихдляшвидкого читання.

Загадка–стислийописпредметів,подій,явищ,якіпотрібновпізнати,відгадати.

Усмішка–гумористичнийтвір,уякомувисміюютьсянегативніявища життя.

- Отже, ця сторінка нашого усного журналу присвячена прислів’ям скоромовкам, загадкам та усмішкам.

- Скоромовки вчать дітей правильно, чітко вимовляти окремі важкі звуки. Часто їх швидке промовляння перетворює скоромовку у «спотиканку», коли той хто, хоче швидко проказати перекручує слова, «спотикається».

- З яких двох слів складається слово скоромовка?

а) Читання скоромовок із хрестоматії. 

б) Розповідь 3-4 скоромовок напам’ять.

Робота над загадками.

- Доберіть споріднені слова до слова загадка?

- Що означає слово загадка? (Думати, мислити)

- Прочитайте визначення, що таке загадка (на картках).

- Прочитайте загадки і відгадайте їх, поєднайте загадки з малюнками-відгадками.

Сидить дідуган

Одягнений в жупан, 

Хто його роздягає 

Той сльози проливає.

Ліз карасик

через перелазик

Та у воду – плюсь!

Ой за лісом,

За пралісом

Золота діжка горить.

Чорна корова

Весь світ поборола,

Біла прийшла -

Всіх підняла.

Стоїть соломинка, 

На ній хатинка, 

Повна людей.

Ревнув віл на сто гір,

На тисячу городів

- Які ще загадки ви знаєте?

- Чому загадкам здавна надавалося такого значення?

- Як вони побудовані?

- Що характерного у загадці? (Буває у формі розповідного чи питального речення, має стислу форму).

Робота над народними усмішками.

Прочитайте визначення (на картках), що таке усмішка?

- У якій формі написані усмішки? 

а) Аналіз усмішок.

б) Визначення дійових осіб.

в) Читання усмішок в особах.

- Поміркуйте, де народ брав сюжети для усмішок?

- Для чого складались такі твори?

Робота над прислів’ями.

- Що таке прислів’я? (Читання визначення з картки). В народі кажуть: «Прислів’я вчить, як на світі жить».

- З сивої давнини дійшли до нас прислів’я і приказки.

Робота в парах. Гра «Утворіть прислів’я».

Знаєш кажи,                                  а зима з’їдає.

Добрим словом мур проб’єш,           то не навчить і дядько.

Літо збирає,                                   а лінь марнує.

Якщо не навчив батько,                 не знаєш мовчи.

Праця чоловіка годує,                   сила людини в дружбі.

Сила птаха в крилах,                     а лихим і в двері не ввійдеш.

- Як ви розумієте – ці прислів’я.

Сторінка 4. У світі казки.

- Які казки ви знаєте?

- На які групи поділяються казки? 

Вікторина: «З якої казки?»

«Несе лисичка півника а він гукає:

- Мій Котику! Мій братику!

Несе мене лиска

По каменю – мосту

На своєму хвосту – 

порятуй мене!» («Котик і Півник»)

«А дід став на воротях у червоних чоботях тай питається:

- Кізонько моя мила, кізонька моя люба!..» («Коза – Дереза»)

«Я від баби втік, я від діда втік і від тебе утечу!» («Колобок»)

«Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь – набрідь. Пустіть мене!»(«Рукавичка»)

«Як затопить той чоловік у хаті, то дим аж під небеса стелиться, а як вийде на Дніпро мочити кожі, то не одну несе, а дванадцять разом…» («Кирило Кожум’яка») 

«А дівчинка їм відказує: 

не полечу я з вами:

як була я в лужку,

виломила ніжку,

а ви полинули,

мене покинули!» («Кривенька качечка»)

«Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик , а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла ґринджоли запрягла в них цапа». («Мудра дівчина») 

«Дід бив – не розбив, баба била – не розбила. Положили в черепочку, поставили у куточку». («Курочка ряба»)

«Пан Коцький злякався кабана, скочив на дерево й поліз туди, де ведмідь сидів». («Пан Коцький»)

«Козеняточка, мої діточки

Одмикайтесь, одчиняйтесь.

Ваша матінка прийшла ,

Молочка вам принесла!» («Вовк і козенята»)

«Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та потихеньку води й приказуй: «Ловись рибка, мала й велика!» («Лисичка та Вовк»)

- Що таке український фольклор ?

- Про які жанри усної народної творчості ми говорили?

- Визначте жанр.

- Поміркуйте для чого створювався кожен із цих жанрів українського фольклору?