Година спілкування з елементами рольової гри
Свято Андрія на Україні Мета. Ознайомити учнів із традиційним народним святкуванням Андрія, з обрядами та звичаями, пов’язаними із цим святом; прививати інтерес до народних традицій; виховувати любов до рідної землі, її звичаїв; вчити берегти і збагачувати національні традиції. Обладнання. Ікона Андрія Первозванного, рушники, калита, кочерга, квач із сажею, вареники з «секретом».
Дійство відбувається у класі. Клас святково прибраний у народному стилі: рушники, предмети побуту, макет печі, коло печі – кочерга, у кутку – сніп жита, на столі – макітра з варениками, дерев’яні ложки. Діти одягнені у святкові національні костюми.
Хід години спілкування
І. Вступне слово вчителя – Апостол Андрій був одним із перших апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата – святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І відправився святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра. Давня легенда говорить, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнську віру на побережжі Чорного моря й у Києві. Літопис, який датується ХІІІ століттям, містить переказ про заснування Києва Андрієм Первозванним: «На цих горах засяє ласка Божа, буде велике місто». Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозданного є одним із найтаємничіших, найцікавіших.
Ой, завирувало, загуло, Аж луна кругом іде. То весела Калита До нас в гості йде.
Господиня. Поспішайте, дівчатонька, Все приготувати, Бо вже пора вечорниці Всім нам починати.
Наліпили вареничків Біленьких, смачненьких. Може ми запросим в гості Козаків гарненьких?
Щоб вони тут разом з нами Гарно погуляли, Андріївські вечорниці З нами святкували.
Вчитель. Дівчата, прив'язуйте хвіртки та бережіть вхідні двері! А якщо у вас на подвір'ї стоїть віз, швиденько ховайте до возівні. А то на наступний день можете знайти його на даху клуні, а браму на краю вулиці у канаві! Про що це я? – та ж скоро Андрія, а значить, що час збиратись на вечорниці, гадати на милого, їсти калиту. Та давайте про все по порядку. Ще давним-давно для наших бабусь та дідусів великим зимовим святом був день Андрія. Це свято відзначається 13 грудня. Ніч перед Андрія – єдина ніч протягом року, коли хлопцям дозволяється бешкетувати – їм цієї ночі все вибачають.
Дівчина 1. Про кого промовка, а наші хлопці тут як тут. Дівчина 2. Та це вам почулося! Заходить господиня і заводить хлопця, який хотів їх зачинити в хаті Господиня. Признавайся, що ти хотів нам зробити? Хлопець. Ну, двері підперти, щоб не відчинилися. Господиня. А ще що? Хлопець. Ну, віник прив’язати до стріхи. Господиня. Ах так, ти хотів нам шкоди наробити? Покупаємо тебе! Дівчата, давайте викупаємо його у воді! Хлопець. Дівчата, відпустіть, я більше не буду! Дівчата відпускають його і сідають на лавки Вчитель. А ще на Андрія обов’язково пекли калиту. Калита – це великий солодкий, з медом і фруктами борошняний корж що повинні випікати всі дівчата разом. Кожна із дівчат повинна взяти участь у приготуванні страви. Зокрема, місити тісто по черзі. Корж має бути запечений до такої міри, щоб його було важко вгризти. Посередині калити слід зробити дірку. Крізь неї просувають червону стрічку і підвішують посередині кімнати, дуже високо, щоб дістати його можна було, тільки високо підстрибнувши.
Господиня. Коли калиту садили в піч, то примовляли: – Гори, вогонь, ясно, Спечи нам калиту красно! А перед тим, як її садити в піч, дорогу до печі кропили водою, примовляючи: Водице – студенице, Окропи калиті дорогу Аж від печі до стелі, Щоб ми були веселі.
Вчитель. А поки печеться калита – розважимось.
Учні розповідають усмішки, скоромовки, загадують загадки, розгадують кросворд
Усмішки 1.Чому Тимко подряпаний
– Чому це ти подряпаний? –
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
– Та я ж купав кота!
– А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого…
– Еге, ти ж не викручував
І не сушив його!
Грицько Бойко
2. Булка з маслом
Стоїть і гірко плаче Надя:
– Віддайте булку з медом, дядю!
– Та я ж не брав, дівчатко миле…
– А ви на неї, дядю, сіли!
Грицько Бойко
3. Раз – і вивчив
Маму викликали в школу,
Журять маму за Миколу…
Мама у здогадках б’ється:
Сину ж легко все вдається?!
« Раз і вивчив», – каже він
І за вітром навздогін…
Вчитель каже: – Так бува;
Вивчив раз, а має…два.
Василь Василашко
4. Завзятий фізкультурник
Уперту має він натуру,
Щоранку робить фізкультуру:
Легенько, ніби іграшкову,
Він гирю підкида пудову,
А воду, тіло обливати,
Йому з криниці носить мати!
Михайло Білецький
5. На що скаржимось?
Лікар Костю оглядає, лікар Костю слуха.
– На що скаржимось? – питає. А Костя: – На вуха!
Лікар нижче нахилився: – Що болить, синочку?
– Вони мені заважають одягать сорочку!
Михайло Білецький
Скоромовки
1. Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив'яже.
2. Семеро Семенів смереку пиляли,
А восьмого до мене по сливи послали.
Та на всіх Семенів слив не стало в мене.
3. Кран обходиться без рук, замість рук у крана крюк.
4. Перед вами скатертинка, її вишила Іринка.
5. Наш Андрійко вищий Гната,
за Андрійка вищий тато.
А за тата – татів тато.
А за татового тата
вища, мабуть, тільки хата.
6. Сидів горобець на сосні.
Заснув і звалився у сні.
Якби не звалився у сні,
Сидів би іще на сосні.
7. Жовте жито жук жував, із Женею жартував.
Жартом, жартом і у Жені жвавий жук живе у жмені.
Господиня. От і спеклася калита.
Прив'язують калиту до стелі
Господиня. Біля підвішеної калити необхідно поставити вартового – це буде «пан Калитинський», веселий хлопець, душа компанії. Він має у руках вмочений у сажу квач. І, ставши під калитою, починає припрошувати гостей по черзі: «Я, пан Калитинський, запрошую пана Коцюбинського кусати калиту» «Пан Коцюбинський» (кожен учасник гри) по черзі «сідає верхи» на коцюбу та їде кусати калиту.
– Доброго здоров'я, пане Калитинський!
– Добрий вечір, пане Коцюбинський! Куди це ви прямуєте?
– Та калиту ж їду кусати!
– А я по обличчю буду писати!
– А я таки вкушу!
– А я таки впишу!
Мета пана Калитинського – розсмішити пана Коцюбинського і не дати вкусити калити. Якщо пан Коцюбинський хоча б посміхнеться, пан Калитинський маже йому по обличчю квачем у сажі. Завершується гра тим, що калиту нарешті знімають і ділять поміж учасниками. Кусання калити кожним учнем, пригощання гостей Вчитель. Із святом Андрія пов’язано багато цікавих звичаїв: ворожіння дівчат на долю та інші. Одним із поширених був спосіб ворожіння на балабушках (маленьких тістечках круглої форми із білого борошна). Воду для них потрібно було носити ротом. Хлопці повинні були смішити дівчат, щоб вони не донесли води до місця призначення. Коли дівчата вже втомилися від сміху, то домовлялися із хлопцями, що пригостять їх, аби ті не смішили їх. Коли балабушки спеклися й охололи, кожна дівчина позначає свою якоюсь міткою(папірцем, ниткою). На підлогу стелять чистий рушник, на нього розкладають балабушки. Потім в дім пускають голодного собаку. Першою вийде заміж дівчина, чию балабушку собака з’їсть першою .Якщо собака віднесе тістечко з рушника вбік, значить, хазяйці цієї балабушки судилася доля далеко від рідних країв. Якщо дівчині цікаво, яка професія буде в майбутнього чоловіка, вона розкладає на підлозі миску з водою, трохи пшениці та дзеркальце, а потім пускає півня. Якщо півень спершу клюватиме зерно – чоловік буде добрим господарем, якщо гляне в дзеркальце – ледарем, а якщо спочатку нап’ється води – п’яницею. Про фах майбутнього чоловіка дівчата взнавали так: йшли до водойми і набирали трохи намулу в жменю. Вдома уважно розглядали принесене: трісочки в намулі – чоловік буде теслею, шматочки шкіри – шевцем, просто пісок – можливо, муляром. Щоб визначити ім’я нареченого, дівчина виходить на вулицю і запитує першого ж чоловіка, який їй зустрінеться, як його звати. Відповідь – ім’я майбутнього чоловіка. Ми теж приготували жартівливий гостинець – це вареники із секретами (перцем, сіллю, монетою та ін.).
Господиня пригощає усіх. Кому попався вареник із секретом, той повинен усіх розсмішити.
Господиня. Всіх сьогодні ми розвеселяли, Андріївські вечорниці гарно святкували.
Андрій. Прощавайте, в добрий час! Та приходьте ще до нас!
Підготувала Г. А. Конопліцька - вчитель початових класів
|
