Вівторок, 17.07.2018, 16:42
Вітаю Вас Гість | RSS

"Класні" посиденьки 

        Сайт вчителя початкових класів                                                                                    Сукманюк Ганни Леонідівни

Каталог статей

Головна » Статті » Виховання » Виховні заходи

Усний журнал
Державні та народні символи України
Мета. Ознайомити учнів з символами України: Державним Прапором, Гербом та Гімном; узагальнити                       знання про народні символи.   
              Формувати національну свідомість школярів; виховувати патріотів рідної держави, повагу до її                       символів, розширювати пізнавальні  інтереси школярів.
Обладнання. Державний Прапор України, Герб, Гімн (аудіозапис); народні символи (малюнки,                               картинки), магнітофон.

Хід заняття
Девіз (учні промовляють хором)
Ми всі – діти українські,
Український славний рід.
Дбаєм, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна мова, рідна віра,
Рідний край наш – над усе.

Учень
Ми раді вас вітать у цій світлиці
І дарувати хліб із золота пшениці.
Учениця
Щоб хліб святий у всіх був на столі,
Щасливі були люди в місті і селі.
Учень
Серця в нас сповнені любов'ю, миром.
Бажаємо, щоб зустріч була щира.

(Діти подають на вишитому рушнику хліб-сіль почесному гостю)

Ведучий. Сьогодні, в цьому залі, ми з вами поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини. Нехай тему нашої розмови підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.

Учениця
Буває, часом сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси 
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе, є - дорога, явори,
Усе моє - все зветься Україна.
Ведучий
Тебе не вигадав Тарас,
Бо ти можлива і без нього.
Та й Котляревський в перший раз
Не споряджав тебе в дорогу.
Ведуча
Ти, наче вранішня зоря,
Гориш і сяєш споконвіку...
Не заснував тебе варяг:
У греки йшов по твоїх ріках...
Ведучий
Тебе не вигадав ніхто.
З'явилась ти у день Творіння!
Благословив тебе Христос
На вічне щастя і гоніння!
Ведуча
Щодня благаю я Христа,
Аби не знала ти руїни...
Тебе не вигадав Тарас –
Завжди була Ти, Україно!..

Ведучий. Отже, зустріч у нашій світлиці буде присвячена Україні, її символам. А проведемо її у вигляді усного журналу.

Ведуча. Сторінка перша: "Що таке Батьківщина".
(Діти розповідають вірші)

Що таке Батьківщина?
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата.
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця
Серед лугу лелека
І діброва далека,
І веселка над лісом,
І стрімкий обеліск.

Україно, земле рідна
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.
Ти, як мати, найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша,
Наша отча сторона.
У пшеничний вінок одягнемо 
Схвильовану пісню,
Подаруємо спів, Батьківщино,
Сьогодні тобі
У глибоких очах пам'ять бачиться 
Давня і грізна,
А у серці любов, як простори 
Небес голубих.

Над блакиттю весни,
Над широким задимленим світом
Промовляєм твоє, Батьківщино,
Завітне ім'я.
Бо твоя доброта у дорозі нам сонячно світить,
Наші дні зігріва правда горда
І щира твоя.

У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не питай,
Рідніше нам своя святиня,
Аніж земний в чужині рай.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.

Ведучий. Отже, діти, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки. Це – наша рідна земля, наша Україна. Любімо і шануймо все те, що є наше, найдорожче і найрідніше.
(Пісня "Моя Україна")
Ведуча. Сторінка друга: "Державні символи України. Прапор ".

Ведучий. Кожна країна світу обов'язково має свої символи. А що таке символи? Що до них належить?
                     (Діти повідомляють)
1. Символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу. Символи України – Гімн, Герб, Прапор.

2. У статті 20 (розділ І) Конституції України записано: Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб, Державний Гімн України"

3. А що означають символи?
Прапор – полотнище певного кольору, чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держала чи шнура. Це офіційна емблема, символ суверенітету.

4. Державний прапор України синьо-жовтий. Він має досить давнє походження. Жовтий колір – це колір пшеничного лану, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. А синій колір означає чисте небо і чисті води нашої Вітчизни.

5. Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави,
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм,
Сине небо, жовте жито
Прапор свій оберігаєм – 
Він, святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дружні і єдині,
Ми навіки є народом
Українським в Україні.

6. Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо, синє-синє, 
А під небом золотіє нива, 
І народ – і вільний, і щасливий. 
Прапор, як святиню, любі діти, 
Треба шанувати й боронити. 
Прапор – символ нашої держави, 
Він для всіх ознака сили й слави.

7. Прапорець, що я тримаю,
Для мене – єдиний.
Прапорець, цей, що я маю, 
Символ України.
Нема в світі більш святого 
Й не буде ніколи,
Від край неба голубого,
Над пшеничним полем.

8. Небеса блакитні сяють з глибини,
А пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива.
Це знамено рідне – злото й синява.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить –
По долині жито, по горі – блакить.
Під синім небом України 
Зазолотилися жита, 
У чуйнім серці воєдино 
З'єдналася палітра та. 
Бо це дано нам споконвіку – 
Від пращурів нива ясна – 
Душею, що не любить крику,
Єднати землю й небеса.

Ведуча. Сторінка третя: "Державні символи України. Герб"
(Повідомляють діти)

1. Герб – розпізнавальний знак держави.
30 серпня 1991 року, після проголошення Акту про незалежність України, був прийнятий Національний Державний герб – золотий тризуб на блакитному тлі.

2. Знак країни головний –
Це тризубець золотий. 
Він – як сонце в небі синім, 
В ньому слава, в ньому сила, 
В нім священне слово «воля», 
Що рятує від недолі. 
Будь же, рідна Україно, 
Під гербом цим вільна й сильна. 
Хай про тебе в цілім світі 
Знають всі: дорослі й діти.

3. Як птах золотий, в переливах 
На прапорі має, горить. 
Це знак наш, це фабрики й ниви,
Це символ, що будем ми жить.
Це хліб наш, вугілля і цукор,
Степи гиюдовиті, моря...
Це в праці змозолені руки,
Що подвигом завжди горять.
Це наша любов наша мужність, 
Вогняний порив боротьби, 
Це наша згуртованість дружня, 
Це пісня нової доби.
Це юність, це клич поколінням,
Що йдуть крізь життєву грозу,
Це слава твоя, Україно,
Золотий непокірний тризуб.


4. Наш герб – тризуб.
Це воля, слава, сила.
Наш герб - тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо ми людям.

Ведуча. Сторінка четверта: "Державні символи України. Гімн"
(Повідомляють діти)
1. Гімн – це головна пісня, яка виконується в державі на всіх урочистих подіях.
Слово  гімн  – грецького  походження (дослівний переклад —похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як символ державної, національної єдності.

2. Слова національного Гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках XIX ст. відомий український поет Павло Чубинський, а музику – композитор Михайло Вербицький. Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, в них сконцентрована жива історія народів, їх прагнення до волі.

3. Слова палкі, мелодія врочиста
Державний гімн ми знаємо усі,
Для кожного села, містечка, міста – 
Це клич один з мільйонів голосів. 
Це клятва, заповідь священна. 
Хай чують друзі й вороги, 
Що Україна вічна, незнищенна, 
Від неї ясне світло навкруги.

4. Лине пісня незабутня, 
Горда, величава. 
В ній – надія на майбутнє, 
України слава. 
Нею сонце зустрічає 
Нашу Батьківщину, 
День новий розпочинає –
Сильна, неподільна.

5. До нових здобутків кличе 
Пісня Україну, 
А зовуть її велично 
Всі Державним Гімном

Звучить Гімн (слухання фрагмента)

Ведуча. Сторінка пята: " Народні символи України"

Класний керівник. Крім державних символів, Україна має ще й народні, поетичні символи. У давнину кожне слов'янське плем'я, родина і навіть окрема людина мали свої обереги. Ними слугували трави і квіти, дерева,  кущі, птахи і силя природи, різні предмети.
         Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, калина біля вікна, барвінок, верба, чорнобривці – все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова та пензля, вона завжди буде символом добра і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і м'ята, мальви цвітуть край вікна...», «Люди добрі, хата тепла», «Чим хата багата, тим і рада», «Своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха», «Де будь, там будь, а свою хату не гудь», «Де хата не метена, там дівка не плетена»... Це лише часточка із немеркнучих перлин народної мудрості про отчий дім.
(Повідомляють діти)

1. Людина не має права бути безбатченком, завжди повинна пам'ятати батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя.

2. Хліб і сіль, рушник – гостинності ознака,
Теж культові й обрядові знаки.
Чудовий український наш рушник!
На щастя, він ще з побуту не зник,

3. Є звичай: рушником сватів в'язати,
Дорогу молодятам вистеляти.
Прекрасні візерунки рушників.

Класний керівник. Рушники несуть красу із глибини віків. Недарма в народі говорять: «тримай хаточку, як у віночку, а рушник на кілочку». І ще «хата без рушників, як родина без дітей». І сучасну, і традиційну оселю в Україні важко уявити без рушників. Тчуть їх і вишивають ще й досі. Для прикрашення інтер'єру оселі, для домашнього затишку, просто так, для душі. Узори на рушниках – то давні забуті символи: ромб з крапкою посередині – засіяна нива, вазон чи квітка – світове дерево од неба до землі, людська фігурка, немов з дитячого малюнка, – знак берегині, богині хатнього вогнища. А подивіться, де висять рушники. Над вікном і над дверима, на покуті – це обереги од усього злого, що може зайти в дім. Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як без пісні, не обходяться народження, одруження людей, ювілейні урочистості.

Звучить «Пісня про рушник» А. Малишка

Класний керівник. Рушник. Він пройшов крізь віки. І хотілося б, щоб цей символ завше прикрашав нашу оселю, був ознакою великої любові і незрадливості. «Хай стелиться вам доля рушниками!» – казали, бажаючи людині щастя.

Ведучий. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців, наприклад, клен, у росіян – берізка, а в нас – верба, тополя, калина. Правду каже українське прислів’я «Без верби, тополі і калини – нема України». З давніх – давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав у піснях, легендах.

Звучить пісня «Калина»
1. Калину і до столу подавали,
Весільні короваї прикрашали.
Як символ долі, щастя і краси, 
І чистої дівочої коси.

2. Її вплітали у вінок дівчата, 
Садили кущ калини коло хати:
Очистить і повітря навесні 
І знадобиться у зимові дні.

3. Бо чай з калини –ліки від застуди.
Шанують цю красуню пишну люди
І лагідно калинонькою звуть,
Цііющий чай і сік калини п 'ють.

Класний керівник. У поета Юрія Рибчинського та композитора Ігоря Поклада є гарна пісня – «Три поради»: «не рубай тополю край дороги, може, та тополя – твоя доля, твоя доля світла, тополина, наче пісня журавлина», «не стріляй у птаха на світанні , може, то любов твоя остання...» І третя порада:
Не ламай калину коло хати,
Бо вона заплаче, наче мати,
І впадуть на трави на шовкові
Серця сльози колискові.
Не ламай калину, не ламай калину,   
Бо вона в житті єдина.
Не ламай калину, не ламай калину –
Краще їй онуків принеси. .

Класний керівник. Ранньої весни, коли ще лежить у лісі сніг, розпускаються квіти верби. Це одна з перших рослин, що, за біблійними легендами, після всесвітнього потопу виросла на берегах річок та водойм. Українці вірили, що дерево, яке одним із перших викидає бруньки, тобто прокидається до життя, передає   людині силу та здоров’я, оберігає її та захищає.
           Верба завжди добре впливала на організм людини. А в останню неділю перед Великоднем люди  освячують у церкві вербові гілки, б'ють ними один одного, промовляючи:

1. Не я б'ю –верба б'є,
Не будь сонливий.
До роботи лінивий,
Будь здоров, як вода,
Рости, як верба!

2. Верба – одвічний символ України,
Також: відома культова рослина.
Символізує вірність, рідний край,
Любов безмежну, ніби небокрай.

3. І жито – також символ України.
Це обрядова, культова рослина, 
Це знак добробуту і злагоди в сім’ї 
І довгого життя на цій землі. 
Народна мудрість стверджує: без жита 
Людина не могла б на світі жити. 
Тож на достаток і на довгий вік 
Тоді, коли новий надходив рік,
Ходили хлопці житом засівати.
І наречених також посівати 
На щастя, на добро обряд велів 
Цим життєдайним символом полів.

4. Барвінок – теж: рослина обрядова, 
Це символ пам’яті і вірності, здоров'я,
Краси і вічності, безсмертя, довгих літ, 
Любові знак – барвінку синій цвіт.

5. Лелека – символ щастя і родини, 
Любові до своєї батьківщини, 
Добробуту, продовження життя. 
Надії символ, віри в майбуття.

Ведуча. Та головним оберегом українського народу була Берегиня – жінка-мати. Її слово, тепле і ласкаве лікувало і повертало сили після хвороб, захищали від злих сил і давали наснагу. Берегиня підтримує домашнє вогнище, вона стоїть коло витоків нового життя, плекає і зміцнює його.

Мама! Найдорожче слово в світі,
Де б не був ти, щоб ти не робив,
Та вона твій шлях завжди освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.
В дні сумні, в дні на щастя щедрі
Мама буде у житті твоїм.
Тож живи, як мама, щиро й чесно.
І як мама, лиш добро твори.

Висновок. Отже, ми з упевненістю можемо сказати, що в українців є багато оберегів, які лікують, прикрашають, оберігають від зла, але найголовніший – мама – Берегиня сімейного вогнища, захисниця домашнього затишку. Я дуже хочу, діти, щоб ви пам'ятали: без жінки-матері не було б нас.
         Бережіть, шануйте, любіть обереги, вивчайте традиції свого народу, адже ми – українці, пишаймося цим.

1. Ми є діти українські –
Хлопці і дівчата,
Рідний край наш – Україна
Красна і багата.

2. Рідне небо, ясне сонце,
Місяць, зорі срібні.
Рідний нарід – українці,
Всі до нас подібні.

3. Рідний прапор злото-синій
Як сонце на небі.
Ми за нього все, що маєм
Віддамо в потребі.
Рідна віра – Свята трійця
і Пречиста Мати.
Рідна мова – нею вчились .
Бога прославляти.
Присягаєм: край наш рідний
Над усе любити
Рідний нарід шанувати – 
для нього жити...


Категорія: Виховні заходи | Додав: annaLeon (07.09.2012)
Переглядів: 6128 | Рейтинг: 4.0/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу

Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 392
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0