Субота, 18.08.2018, 17:28
Вітаю Вас Гість | RSS

"Класні" посиденьки 

        Сайт вчителя початкових класів                                                                                    Сукманюк Ганни Леонідівни

Каталог статей

Головна » Статті » Навчання » Розробки уроків

Основи здоров'я
Тема.Шляхи розповсюдження радіації та способи захисту від неї

Мета. Познайомити учнів з поняттям радіоактивності, шляхами розповсюдження радіації, профілактикою внутрішнього і зовнішнього опромінення; ознайомити з призначенням та основними елементами респіратора, будовою дитячого протигаза; практично ознайомити з правилами поведінки у зоні радіоактивного забруднення. Осмислити та усвідомити масштаби трагічних подій на Чорнобильській АЕС; розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням; виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім’я майбутнього життя людства, розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю.

Обладнання. Таблиці, карта забруднення України, виставка книг «Чорнобиль – наша правда гірка», виставка малюнків учнів «Чорнобиль не має минулого часу», портрети пожежників, респіратори, протигази, музичне оформлення.

Хід уроку

І. Організація учнівського колективу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми і мети уроку
Сьогодні у нас незвичайний урок. Це урок цивільної оборони. Ми сьогодні будемо з вами розмовляти про радіацію.

ІІІ. Основна частина уроку
1. Вступна бесіда
Чи доводилось вам чути це слово?
Так, слово "радіація” досить часто зараз можна почути. Його вимовляють диктори по радіо, про радіацію розповідають по телебаченню. Та й на вулицях міста можна почути слова: "Радіаційний фон сьогодні не перевищує норми”.

2. Пояснення вчителем нового матеріалу
То що ж таке радіація?
Радіація – походить від латинського слова "радіус”, що означає "промінь”. Тобто те, що рухається у просторі, як промінь світла. Її ми не сприймаємо чуттєвими органами, тобто, не бачимо, не чуємо, не відчуваємо на дотик. Але щоб уявити собі що це – то можна сказати так – це політ дрібних частинок. В нашій уяві – дрібна частинка – це порошинка. Але радіактивна частинка така маленька, що порошинка порівняно з нею – це велетенська гора.
Ми вже з вами знаємо, що кожна пилинка і людина, і все довкола складається з атомів, таких малих, що їх не можна роздивитися навіть в мікроскоп. Декотрі речовини складаються з таких атомів, які весь час руйнуються, розпадаються і розлітаються у різні боки. Такі речовини називаються – радіоактивними.

Якщо ті частинки такі маленькі, то чому ж так бояться радіації?
Навіть піщинка, коли вона попадає в око – зробить боляче. А живі істоти, мов будинки з цегли, складаються з маленьких живих клітин. І, коли радіоактивна частинка влучає в клітину, то вона може загинути, а от коли їх постраждає багато – тоді біда.

Коли ж було відкрите явище радіоактивності?
В 1895 році німецький фізик В. К. Рентген відкрив загадкові промені, якими нині користується весь світ. Пізніше дослідник Беккерель довів, що елемент уран також виділяє промені. Диво промені випромінювали також полоній, радій, торій. Промені відкриті Беккерелом, почали називати радіоактивними, а саме явище отримало назву "радіоактивність”.
Радіоактивність – це здатність випромінювати високу енергію. Радіоактивність є природна і штучна.
Природна: космічне випромінювання, випромінювання ґрунту, будівельних матеріалів, паливних матеріалів.
Штучна (те, що створено руками людей): ядерні реактори, рентгенівські установки, електронні прилади (телевізор, комп’ютер тощо).

Яка ж природа радіоактивного випромінювання?
Перший вид радіоактивних частинок – це Альфа-частинки. Вони найбільші.
Бета-частинки дрібніші і рухаються швидше. Більшість з них проходить через скло, бетон. І третій вид частинок – це Гама частинки, це більші хвилі. Ось такі вони три обличчя радіації. Чи три голови, мов у дракона.
Альфа-частинки – найважчі і тому найнебезпечніші. Але вони не можуть проникнути глибоко і тому шкодять в основному на шкірі. Тільки потрібно дуже берегтись, щоб вони не прокралися до нас усередину з їжею.
Бета-частинки – легші, але вони проникають глибше.
Гама-частинки – хвилі, зовсім легенькі, однак від них захищатися найважче.
А тепер давайте ми з вами розглянемо шляхи проникнення – розповсюдження радіації. (Відповіді дітей).

Просторовий ланцюг міграції радіонуклідів:
вітер – хмари – опади – річка – питна вода;
забруднені колеса машин – пил – їстівні рослини.

Харчовий ланцюг міграції радіонуклідів:трава – корова – молоко;
трава – кріль – м’ясо.

То що, радіація тільки шкодить людям?
Ні, діти! Радіоактивні речовини використовуються у багатьох галузях виробництва і науки. (Медицина – рентгенівські промені, які дають змогу лікарям на спеціальному екрані, або фотоплівці отримувати тіньові зображення внутрішніх органів людини, і це дозволяє їм швидко і з високою точністю визначати причини захворювання.
Радіоактивні речовини використовують на атомних електростанціях для одержання електроенергії. Ядерне паливо використовують для атомних криголамів.
Однак атом може завдати великої шкоди. Це підтвердила катастрофа на Чорнобильській АЕС. Коли після вибуху атомного реактора три дракони радіації вирвалися на волю.
Більше 20 років минуло після страшної трагедії, коли світ почали ділити до і після трагедії: цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади, смертоносна пилюка ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси. Безлюдні вулиці, кинуті школи, будинки, дитячі гойдалки, що застигли, колючий дріт зони.

3. Поетична сторінка присвячена Чорнобильській трагедії
Ти відомий сьогодні кожному –
Не ім’ям своїм, а бідою.
Тою вулицею порожньою
Понад прип’ятською водою...

Мій Чорнобилю! Земний пагорбе!
У якому ти жив сторіччі!
Запеклись перестиглі ягоди,
Наче кров на твоєму обличчі.

Спогади вільно або мимоволі переносять до тих подій. Ту мирну ніч на берегах Прип’яті ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою, такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 квітня на 26 квітня 1986 р. відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним. О 1 годині 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над 4 реактором ЧАЕС велетенське полум’я розірвало повітря.

Не можна ні про що мовчати,
Горить тривогою чоло.
Ці вірші, роздуми і факти –
Це все було, було, було.

Птахи складають гімн весні,
Всміхаються до сонця квіти,
А пам’ять лине в моторошні дні,
Гудуть жорстокі дзвони квітня.

Чорних дат у людства не мало.
Кожна з них – це міна під прогрес.
Найстрашніше, що усіх спіткало, –
Вибух на Чорнобильській АЕС.

Біда болем відгукнулась у серцях мільйонів людей. Уже через кілька секунд за тривогою прибули до реактора пожежники на чолі з начальником караулу лейтенантом В. Правиком. Його загін першим ступив на лінію вогню, а Володимиру лише 23 роки. У молодого лейтенанта не було права на помилку. І вони ступили у вируюче пекло вогняної стихії, у смертельну радіацію, рятуючи станцію і людей, не думаючи про власне життя.

Через деякий час на об’єкт АЕС, що горів, прибуло більше 50, а потім більше 100 бойових машин пожежників. Через два тижні після аварії помер офіцер Віктор Кібенок, так і не побачив татко свого первістка, а йому лише 22 роки. Серед тих 30, хто загинув приборкуючи ядерну стихію – пожежники.

Серед них: Герой Радянського Союзу – лейтенант В. Правик; Герой Радянського Союзу – лейтенант В. Кібенок; сержанти – Микола Ващук, Володимир Тищура, Василь Ігнатенко, старший сержант – Микола Титенюк.

Лейтенанти – хлопці непохитні,
Молоде, вогненне покоління.
Ви як пам’ять у тривожнім світі,
Роду незнищенного коріння.

Першим важко, ви були найперші,
Із вогню та в полум’я шугали,
Не до подвигів і не до звершень.
Ви ж собою людство заступали.
                                        Ващилов Олег Дмитрович – ліквідатор ЧАЕС.

Внаслідок катастрофи радіоактивно забрудненими виявились 2,3 тисячі населених пунктів України.

                     (Розгляд карти радіоактивної забрудненості на території України)

Вітром радіоактивні речовини були рознесені по величезній території. В міру того, як змінювався вітер, його сила і напрямок, радіонукліди осідали наземну поверхню і спричиняли її забруднення. Найбільш уражені Київська, житомирська, рівненська області.

                             (Діти розповідають про наслідки катастрофи на ЧАЕС)

Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Але не вщухає біль, тривога не полишає людей.

                                                      (Звучить реквієм)

Триста літ поволеньки пролине –
Стронцій розпадеться і помре,-
На новому полі неодмінно
Час його, мов попіл, пригорне.

Час очистить Прип’ять незглибиму,
Оживуть і луки, і сади,
Та Чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди.

Вічно буде пам’яттю судити
Тих, хто розп’яли його в огні,
І з їх ребра, що стронцієм пробите,
Кров його тектиме по мені.

Ми схиляємо свої голови перед усіма, хто сьогодні вже не з нами, хто ціною свого життя оплатив шанс на життя мільйонів.

                                                         Хвилина мовчання

4. Основні правила поведінки при радіаційній загрозі
- Самим цінним для людини є життя. Давайте ми з вами на хвилину уявимо, що ми опинились в зоні радіоактивної небезпеки.
Як ми про це можемо дізнатися? (Радіо)
Тривожне слово радіація стало відоме для широких верств населення за часів ІІ Світової війни. Багатомільйонні міста постраждали від опромінення і його наслідків: променеві хвороби, зараження місцевості, продуктів.
Оскільки були фактори зараження радіацією, то люди накопичували знання, як врятуватися в цій ситуації.
Важливо знати, що про небезпеку повідомляється по радіо.

Після одержання інформації про радіаційну загрозу треба:
Одразу сховатися у житловий будинок. Стіни дерев’яного будинку послаблюють випромінювання вдвічі, а цегляного – в 10 разів. Заглиблені сховища (підвали) ще більше знижують ризик.
Щоб захистити квартиру (будинок) від випромінювання, потрібно зачинити кватирки, щільно притиснути рами і двері.
Допомогти батькам підготуватися до можливої евакуації: взяти з собою документи, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни й одягу. Взяти консерви. Зібрані речі слід упакувати в поліетиленові мішки.
Терміново запастися водою, набрати її в закриті посудини, перекрити крани.

Намагатися виконувати такі правила:
Використовувати в їжу тільки консервовані продукти, які збереглися у закритому приміщенні і не були радіаційно забруднені.
Не вживати в їжу овочі, що росли у відкритому ґрунті і зірвані після аварійної ситуації.
Не пити воду з відкритих водойм після оголошення радіоакційної небезпеки, накрити колодязі поліетиленовою плівкою.
Змінити взуття, коли заходиш у приміщення (брудне взуття залишити за дверима).

Як можна захистити органи дихання і шкіру?
Прикрити рот і ніс змоченою у воді марлевою пов’язкою, носовичком, рушником...
Шкіру і волосся – прикрити будь-якими предметами одягу, головними уборами.
Якщо вкрай необхідно вийти на вулицю –взути гумові чоботи.

Гра. «Доберіть ті предмети, 
які можна використати для можливої евакуації»


Гра. «Продовж ланцюжок розповсюдження радіонуклідів»
Пилок квітки – бджола – ...
Вода річки – риба – ...


Гра. «Знайди знак «Радіаційна небезпека»
А ось до нас принесли лист. О, то це від ліквідаторів. А тут запитання і практичні ситуації.
Біля лісу ти побачив знак «Радіаційна небезпека». Що ти робитимеш: обійдеш його збоку і заглибишся в ліс, чи повернеш в протилежний бік?
Якщо тебе намочив дощ, ти намагатимешся швидше висохнути чи з милом помиєш голову, тіло, поміняєш одяг.
Випав білий-білий сніг. Менша сестричка захотіла попробувати його на смак. Що ти їй скажеш?
Галя і Оксана сперечалися: «Пил на вулиці радіоактивний» – казала Галя. А Оксана стверджувала: «Пил і в кімнаті може бути небезпечним». Хто з них правий?

5. Робота в зошитах

6. Розповідь вчителя про респіратор і протигаз
Творці фільтруючого протигаза – російський учений хімік Зелінський і інженер Кумант. Складається з сумки для зберігання і носіння, та протигаза. Протигаз складається з протигазної коробки і лицевої частини маски. В протигазній коробці є протидимовий фільтр і спеціальні поглинаючі. Повітря спочатку проходить через фільтр, де затримуються частинки пилу, диму, туману. Потім через поглинаючі – де осідають отруйні речовини. Лицева частина складається з гумової маски з окулярами і клапанової коробки.
Респіратор Р-2Д – це фільтруюча півмаска, оснащена двома клапанами вдиху, одним клапаном видиху, наголовачем і носовим затискачем.

7. Практичні завдання
1. Хто швидше одягне маску.
2. Хто швидше одягне респіратор.
3. Знайти вихід в кімнаті (темнота)

8. Висновок
Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Минув і двадцятий. А біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Багато уроків дає нам життя, а ми повинні робити висновки. Запам’ятаймо слова Жоліо-Кюрі: «Не можна допустити, щоб люди спрямували на своє власне знищення ті сили природи, які вони зуміли відкрити».

ІV. Розгляд виставки

V. Підсумок уроку
Що таке радіація?
Як ми можемо від неї захиститися?
Яка трагедія сталася у Чорнобилі?

Чи може атом бути мирним, тобто приносити користь людям?

                                                          Підготувала: Н. Л. Немченко - вчитель початкових класів  


Завантажити у форматі Word

Категорія: Розробки уроків | Додав: annaLeon (20.08.2012)
Переглядів: 924 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1  
Надзвичайню корисний матеріал для проведення уроків ЦО в початкових класах.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу

Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 392
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0