Середа, 26.09.2018, 05:30
Вітаю Вас Гість | RSS

"Класні" посиденьки 

        Сайт вчителя початкових класів                                                                                    Сукманюк Ганни Леонідівни

Каталог статей

Головна » Статті » Освіта Хмельниччини на шляхах реформування » Обласна педагогічна виставка. Диплом ІІ ступеня

Інсценізація
Тема. Різдвяний вертеп
Мета. Ознайомити дітей молодшого шкільного віку з традиціями святкування на Україні Різдва Христового; прищеплювати любов до пісні, народних традицій і звичаїв; виховувати у дітей співчуття, милосердя, бажання творити добрі справи.
Обладнання. Ширма, ляльки, художні декорації із зображенням Ісуса Христа в яслах, Пресвятої Діви Марії, Йосифа, ангелів, віфлеємської зірки, музичний супровід (фонограми колядок «Нова радість стала», «Три царі, де ви йдете?», «На небі зірка»).
Дійові особи (ляльки). Звіздар, пастухи – 2, ангел, цар Ірод, воїни – 2, князі – 3, Мошко, Смерть, чорт

Хід дійства
Ведучий. 
Вертеп – це старовинний переносний театр, що спирається на традиції народної творчості, давнього лялькового театру та різдвяної містерії і набув самобутніх, притаманних лише йому рис і особливостей. Перший ляльковий театр в Україні – Вертеп. Український вертеп є унікальним явищем культури. В основу вертепного тексту покладена історія народження Ісуса Христа: три царі йшли вклонитися Ісусу. Пастухи розмовляли про його появу, сповіщену Віфлеємською зіркою, що з’явилася на небі. Жорстокий цар Ірод боїться здійснення пророцтва Волхвів про народження майбутнього справедливого царя й наказує вбити усіх новонароджених у Віфлеємі хлопчиків, сподіваючись, що серед загиблих і буде й немовля Ісус. За це Смерть скарала його, знявши голову, а чорт відніс до пекла.

Звіздар.
Дозвольте нам зайти до хати,
Хочемо заколядувати.
З Віфлеєму ми ідемо,
Вістку радісну несемо.
1-й пастушок.
Слава Богу вашій хаті!
Перестаньте сумувати
Ми вам новину принесли,
Що всі темні сили щезли.
2-й пастушок.
Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий Народився.
І ви, браття, звеселіться,
Рож денному поклоніться.
1-й пастушок.
Ясна зірка засвітила,
Нам дорогу возвістила
Аж до Віфлеєму.
В ту країну незнайому,
Де Пречиста сина мала,
Світ добром обдарувала.
2-й пастушок.
Ми дорогами-стежками
Поспішали із дарами.
1-й пастушок.
Там ангели  стали в лаву,
Заспівали Богу славу.
2-й пастушок.
Пастирі там поклонились,
Богу щиро помолились.
І славили Бога-Сина,
Що прийшла святая днина.
Ангел.
Мир вам, браття, мир вам, люди,
Мир хай завжди з вами буде!
Вість велику вам приношу,
Слово істини голошу.
З радістю його прийміть
І всім людям розкажіть:
«Чудо сталось серед нас:
Народився Христос-Спас!»
Згинуть всі окови,
Прийшов час обнови.
Діти України,
Різдво Христове святкуйте!
Честь Божій Дитині!
Слава Україні!

Лунає коляда
«Нова радість стала»

1-й воїн.
Геть з дороги, розступіться,
Царю Іроду вклоніться!
Ірод.
Що за шум?.. Я хочу знати,
Ану, в шию всіх їх гнати!
Що за банда тут зібралась, 
Проти мене збунтувалась?
2-й воїн.
Не знаю, мій пане. Сказали мені,
Що в царстві зродився цар неба й землі.
Ірод.
У моєму царстві – цар
Я тут цар над царями
І всіх тримаю під своїми ногами.
Над усіма владно руку простягаю,
Кого хочу – смертю скараю!
Як я скажу, так і буде.
Нікого не боюся!
Хто мене розсердить,
Кривдою помщуся!
Звіздар.
Ти є цар, та тільки земний,
Народився цар таємний, 
З неба він несе добро,
А ти сіяв тільки зло!
Муки, тюрми, кандали
Твої слуги нам несли.
1-й воїн.
Володарю сильний!
Тільки що ми почули,
Що якісь три князі до тебе прибули.
Ірод.
Киями геть усіх прогнати!
2-й воїн.
А може, мають щось сказати?..
Ірод.
Коли так – треба прийняти
І про все їх розпитати.
Входять три князі
Ірод.
Що ви за люди? Звідкіля прибули?
Що по дорозі цікавого чули?
Князь Володимир.
Я – князь Володимир. Великим мене звуть.
Вивів державу на добру я путь:
Віру Христову їй подарував,
У Києві храми золотоверхі збудував.
Князь Ярослав.
Я – Ярослав, Володимира син,
Пів-Європи віддавало мені поклін.
Народові справедливий закон я дав,
За що народ мене Мудрим прозвав.
Князь Данило.
Я – Данило, Галицької землі володар,
Місто Львів синові  збудував я, як дар.
І нині це місто у підніжжі карпатських гір
Усій Україні любові до рідного подає примір.
Князь Володимир.
Ми дізнались, що в убогій яскині 
Дитятко, Цар неба і землі, спочило на сіні.
З колядою за небесною звіздою 
Його йдемо привітати і поклін йому віддати.
Ірод.
Чому я нічого не знаю?
Зараз жида розпитаю.
Наказ слухай, вірний воїн:
Хай жид стане перед мною!
1-й воїн.
Мошку! Де ти ходиш? Та не трусися!
Перед очі царя Ірода з’явися.
Мошко.
Ой, вей! Вечір добрий, вечір файний,
Дай Бог щастя всій ферайні!
Ой, цар Ірод! Що я бачу, що я чую,
Щоби в ніч таку глухую,
В люту зиму мандрувати,
Напасті собі шукати?..
Чи не краще в хаті сісти,
Трошки випить, трошки з’їсти
Те, що Мошко вам приніс,
Ще й поставить вам під ніс…
Ірод.
Годі, жиде! Пригощати не спіши,
Ти нам краще розкажи,
Де родився Христос-цар,
Неба й землі володар.
Мошко.
Зараз, зараз, тихо, ша…
Про це знає книга ця. (Перегортає тамлуд) 
Написано в книзі цій,
Що пан Всесвіту й землі,
В Вифлеємі народився,
Трошки сіном притрусився.
Святий Йосиф, Божа Мати
Бережуть свого дитяти.
Ірод.
Мовчи, жиде! Геть з очей!
Мошко.
Ой, вей, царю, чого злий?..
Ти так дуже зажурився,
Що Месія-цар родився?
Ой, господарі й господині,
Повіншую я вам нині.
Вам віншує добрий жид:
Хай біда від вас біжить,
Нива родить по сто кіп, 
А сто корців кожний сніп,
Дітки хай ся вам ведуть,
Яйця несе і когут!..
За те моє віншування 
Дайте щось…
Ірод.
Воїни! Дитя в яскині
Мусите знайти ще нині.
До трьох літ дітей рубайте
І нікого не минайте.
Ангел.
Іроде!.. Побійся Бога.
Смерть стоїть біля порога.
Тільки кликну, то прийде,
Тобі голову зітне.
Смерть. 
Ось я – Смерть із косою,
Кошу ввечері з росою.
Не поможуть жодні штуки,
Кожен впаде в мої руки.
І по вас колись прийду,
Та перш Ірода скошу.
Ірод.
Смерте люба, Смерте мила,
Ти ж завжди лиш тих косила,
Кого я тобі велів.
Чом на мене впав твій гнів?
Смерть.
Ну а звідки маю знати,
Кого нині зрубати?
Ірод.
Зарубай того малого,
Що князі пішли до нього.
Який в яскині родився
І на мене напосівся.
Смерть.
Ой ні, ні, мій любий царю
Косою його не вдарю.
Бо мале дитя в яскині
Має владу над всім нині.
А тебе скосити мушу,
Чорт вже жде на твою душу.
Ірод. 
Та не кряч ти, як ворона.
Ой, паде моя корона…
Бережіте мене, слуги!
Де поділись волоцюги?
Смерть стоїть перед очима,
Ось вона вже за плечима.
В очах мені почорніло,
Серце, серце заболіло.
Чорт.
Як живеться тобі, царю?
Я прийшов по твою душу
І її забрати мушу.
Може, хочеш ти до неба?
Там таких, як ти, не треба.
Зараз тобі шкуру злою – 
І у котел із смолою.
Звіздар.
Нова радість світу стала,
Пречиста Діва Сина породила.
Ірод злотний з того засмутився, 
Що Цар предвічний на світ народився.
Чорт.
Ірод вже кипить в смолі.
За усі гріхи свої.
Ангел (проганяє чорта).
Геть, чортяко, на дно Ада,
Скінчилася твоя влада.
Любов, щастя і добро
Принесло нам Рождество.
Веселімось і співаймо,
Царя-Бога вихваляймо!
Звіздар.
Пропала смерть, чорт і Ірод у пеклі згинув.
А ми прославляємо радісну новину.
Разом з маленьким Ісусом на сіні
Усіх вас вітаю на Україні.
Будьте здорові разом з діточками,
Хай ні горя, ні смутку не буде між вами,
Хай вам Бог помагає – Христос ся рождає!
Лунає коляда «На небі зірка»

Опрацювала: Бондар Т. В., вчитель початкових класів

                                                     Завантажити у форматі Word
Категорія: Обласна педагогічна виставка. Диплом ІІ ступеня | Додав: annaLeon (07.12.2013)
Переглядів: 498 | Теги: коляда, вертеп, Різдво | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу

Категорії розділу
Обласна педагогічна виставка. Диплом ІІ ступеня [8]
Робота творчої групи вчителів початкових класів Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ст. №8 "Обрядові і календарні свята зимового циклу"
Обласна педагогічна виставка. Диплом І ступеня [7]
Методичний посібник "Позакласне читання. 4 клас" створений творчою групою вчителів початкових класів м. Старокостянтинова
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 393
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0